Як уникнути самозігрівання зерна в силосі: поради агрономів

Зберігання зерна у вертикальних силосах є важливим етапом післязбиральної обробки врожаю. Будь-які порушення технології призводять до зниження якості зернової маси, втрати товарної та посівної придатності, а також створюють умови для розвитку небезпечних мікроорганізмів. Одним із найпоширеніших і найнебезпечніших процесів у силосах для зберігання зерна є самозігрівання. Процес в силосах може початися з незначного осередку вологого зерна розміром всього 0,5 м³, достатнього, щоб розпочати ланцюгову реакцію псування всієї партії. Саме тому так важлива рівномірність у просушуванні та зберіганні.

Наслідки самозігрівання в силосах для зберігання зерна

Підвищення температури у силосі для зберігання зерна призводить до активізації мікрофлори та комах-шкідників, утворення плісняви, зниження харчової цінності зерна. У процесі виділяються токсини та неприємний запах, зернова маса втрачає колір і смакові властивості. При тривалому перегріванні можливе злежування зерна та самозаймання зернової маси, що становить загрозу для всього елеватора.

Причини самозігрівання в металевих силосах для зберігання зерна

Самозігрівання має комплексний характер і зазвичай виникає при одночасній дії кількох факторів:

• підвищена вологість зернової маси понад 14-15%;

• завантаження зерна з температурою, що перевищує допустиму норму;

• зараження комахами та кліщами;

• недостатня аерація в силосі для зберігання зерна;

• нерівномірний розподіл температури та вологи у різних шарах.

Для унеможливлювання самозігрівання кожен з вище зазначених пунктів потребує ретельного контролю.

Контроль вологості та температури у силосі для зберігання зерна

У силосах для продовольчого зерна контроль температури здійснюють щодобово, а вологості — після кожного завантаження та при зміні умов зберігання. Для більшості культур допустима температура становить не вище +10-12 °C у холодний період і не вище +15 °C у теплий. Кукурудза, соняшник і інші олійні повинні зберігатися при +5-8 °C через високу схильність до самозігрівання.

Оптимальна вологість пшениці та жита — 12-14%, кукурудзи — 13-14%, ячменю — 12-13%, соняшнику — не більше 7-8%. Для стабілізації параметрів застосовують системи активної аерації з подачею повітря 0,1-0,2 м³/с на тонну зерна, що дозволяє вирівнювати температуру та знижувати вологість. Особливо важливим є проведення аерації в силосах для зберігання зерна в періоди різких змін зовнішніх температур.

Очищення та підготовка зерна перед зберіганням

Перед закладкою в металевий силос для зберігання зерна необхідно провести комплекс заходів з очищення та підготовки. Спочатку зернова маса проходить первинне очищення на сепараторах для видалення грубих домішок: каміння, землі, соломи, металевих часток. Далі виконується тонке очищення на повітряно-решітних та трієрних машинах для вилучення пилу, дрібних насінин бур’янів, битого та щуплого зерна.

На завершальному етапі застосовують аспіраційні системи для зниження вмісту пилоподібних фракцій, що зменшує ризик самозігрівання та вибухонебезпеки.

Обробка металевих силосів для зберігання зерна

Комахи сприяють самозігріванню зерна, виділяючи тепло в процесі своєї життєдіяльності та створюючи в зерновій масі сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів. Їхня життєдіяльність порушує цілісність зерна, стимулює розмноження бактерій та плісняви. Цей симбіоз між комахами та мікроорганізмами може призвести до стрімкого зростання температури, псування зерна та його непридатності для використання.

Спочатку проводиться ретельне очищування ємкості від залишків попередніх партій, пилу та сміття, адже саме там найчастіше зберігаються личинки та яйця комах.

Далі потрібно провести профілактичну дезінсекцію внутрішніх поверхонь металевих силосів для зберігання зерна контактними препаратами або здійснити повну фумігацію. Для профілактичної дезінсекції внутрішніх поверхонь металевих силосів застосовують контактні інсектицидні препарати з групи синтетичних піретроїдів (циперметрин, перметрин, дельтаметрин) або фосфорорганічних сполук (хлорпірифос, фозалон). Такі засоби мають залишкову дію до 6-8 тижнів і ефективні проти основних шкідників зернових запасів: комірного довгоносика, зерноїда, амбарного шашеля, молі.

Для фумігації використовують фосфін, який у процесі реакції виділяє газ, здатний проникати у всю товщу зернової маси та знищувати як дорослих комах, так і личинок. Використання зазначених препаратів потребує суворого дотримання регламентів безпеки та контролю залишкових концентрацій перед подальшим використанням зерна.